Ринкова площа і купецький хрест ★Ринкова площа (Fő tér) є серцем старого Сентендре. Посередині стоїть купецький хрест, який також називають чумним: сербські купці поставили його в 1763 році на знак вдячності за те, що місто оминула велика пошесть. Довкола площі стоять кам’яниці колишніх купців, а за часів соціалізму площа носила ім’я Маркса.
Церква Благовіщення ★Сербська православна церква на східному боці ринкової площі, сербською Благовештенска. Серби, які втекли від турків, звели тут у 1690 році дерев’яний храм. Теперішню барокову церкву освятили в 1754 році, а її вежа має 28 метрів заввишки. Іконостас у 1802-1804 роках розписав сербський художник із Буди Михайло Живкович.
Музей Маргіт Ковач ★Музей кераміки Маргіт Ковач, яка оновила угорське керамічне мистецтво, розміщується в бароковому будинку початку XVIII століття, збудованому як соляний склад. Мисткиня подарувала свої роботи в 1972 році, а музей відкрили через рік, ще за її життя. У сімдесятих роках це був найвідвідуваніший музей в Угорщині.
Церковний пагорб і костел святого Іоанна ★На пагорбі над ринковою площею стоїть найстаріша будівля міста, костел святого Іоанна Хрестителя. Спочатку його освятили на честь святого Андрія, і саме від нього місто отримало назву, бо Сент Ендре угорською означає святий Андрій. Неф збудували в XIII столітті, а на контрфорсі під вежею є сонячний годинник, висічений з одного каменю в XIV столітті.
Белградський собор ★Собор сербської православної єпархії Буди. Свою назву він завдячує поселенцям із Белграда, які збудували тут кам’яний храм. Теперішній собор почали будувати в 1758 році, а оздоблення завершили в 1765-1770 роках. Його вежа має 48 метрів заввишки і є найвищою в Сентендре. Собор стоїть у саду за кам’яним муром, поруч з єпископським палацом.
Музей Бели ЧобелаХудожник Бела Чобел (1883-1976) зими проводив у Парижі, а літо в Сентендре, де малював разом із дружиною Марією Модок. Музей його робіт відкрили на пагорбі в 1975 році, ще за життя митця, у будівлі, задуманій у XIX столітті як школа. Деякі картини мають другу картину, приховану на звороті полотна, і сьогодні можна оглянути обидва боки.
Дунайський променадНабережна Дунаю (Duna korzó) завершує прогулянку старим містом. Сербські купці будували свої двоповерхові будинки не лише біля ринкової площі, а й уздовж берега річки. Дунай тут багато разів виходив з берегів, тому в 1967 році підняли протипаводкову дамбу.