Бургенланд: дім Берглергаус і дзвіниця ★Будівлі з Бургенланду відкривають подорож Австрією. Невеликий дім під солом'яною стріхою Берглергаус з Нойштифта біля Гюссінга походить з кінця 18 століття і є одним з останніх таких будинків на півдні Бургенланду. Заходите одразу на кухню з відкритим вогнищем: дим з усіх печей виходив дерев'яним димарем з так званої чорної кухні. Поруч стоїть дубова дзвіниця 1776 року з Шаллендорфа, у дзвін якої били на сполох під час пожежі, а в селах без церкви також на молитву і після смерті когось із мешканців.
Зерновий млин ★Цей дерев'яний млин збудували 1711 року у Файстріці біля Біркфельда в Штирії, а до скансену перенесли 1966 року. Такі млини стояли на більших господарствах, які мали власний струмок. Два водяні колеса в мурованій прибудові приводили в рух 2 окремі пари жорен. Погляньте під крутий ґонтовий дах: там була кімната мірошника.
Кузні ★Сільська кузня з Файстріца біля Біркфельда походить з 1694 року, а коваль жив просто поруч із майстернею, у кімнаті з маленькою чорною кухнею. Трохи далі стоїть кузня з Кракаугінтермюлена біля Мурау, яка працювала аж до 1966 року. Її великий молот приводило в рух водяне колесо, а друге колесо обертало точило для гостріння кайл і мотик. Тут кували мотики, льодоступи і плуги, а біля майстерні підковували коней і волів. Перед кузнею росте невеликий город із травами.
Дім Ґросшроттер ★Цей дім з Еґґартсберга біля Ґайстталя є типовою садибою західної Штирії, а музей датує його 1395 і 1567 роками. Найважливішим приміщенням була димна хата площею близько 54 квадратних метрів: біля подвійного вогнища готували, пекли і їли, а в кутку стояли стіл, колиска і ліжко для хворих. 1728 року Урбан Шраттер прибудував крило з кімнатою з кахельною піччю, теплою і без диму. Погляньте на дах із ялинового ґонту, викладеного ялинкою. У цій групі стоїть також найстаріша повністю збережена будівля скансену, комора 1452 року.
Дім Саллеґґер Моар ★Дім під солом'яною стріхою з Саллеґа біля Біркфельда став першою будівлею, перенесеною до скансену, 1963 року. Історія господарства сягає 1409 року, а теперішнього вигляду дім набув 1775 року. Тут повністю збереглася димна хата без димаря: дим заповнював верхню частину кімнати і виходив отвором над дверима до дерев'яного витяжного каналу. Над відкритим вогнищем висить ковпак, що ловив іскри, а під лавою в скрині ночували кури.
Каплиця і колишня школа ★Дерев'яна каплиця з Гайльбрунна біля Біркфельда постала 1829 року, а до скансену потрапила 1971 року, бо мусила поступитися будівництву дороги. Усередині ви побачите образ Богоматері на вівтарі та Святу Трійцю, зображену на дерев'яній дошці. Поруч стоїть сільський дім з Претіса 1750 року, у якому господар Петер Файст віддав кімнату під уроки. Школа діяла тут з перервами в 1799-1880 роках: улітку приходили 10-20 дітей, а взимку навіть близько 100. Усередині облаштовано клас і невеликий музей школи.
Дім Лаарер і корчма ★Дім із Санкт-Ніколаї-ім-Зельксталя, з групи будівель з долини Енсу, згадано 1576 року, коли його власником був Леонгард Лерер. Це садиба, у якій житловий дім і хлів утворюють пару. Двері димної хати поділені: відчиняли верхню половину, щоб випустити дим, як у казці про вовка і 7 козенят. Стельова балка в кімнаті з кахельною піччю має дату 1721 та ініціали М. Е. господаря Маттіаса Енгельгардта, а вирізьблена на ній розета стала символом усього скансену. Зовсім поруч гостинний двір Цум Ґеллер з туалетами.
Фіркантгоф ★Ця садиба з Верхньої Австрії походить із Санкт-Ульріха біля Штайра, а господарювали на ній до 1966 року, коли вона мусила поступитися будівництву водосховища. Це чотирикутник: 4 крила стоять навколо замкненого подвір'я. Погляньте на фасад: унизу оздоблена штукатурка-сграфіто, а на поверсі цегла, викладена ялинкою. На поверсі розташовані спальні, а серед них Гоє Штубе з ліпниною на стелі та розписаними меблями, спальня господарів і кімната для служниць.
Південний Тироль: Веглайтгоф ★Дім із Вальбурга в долині Ультенталь збудували 1516 року, а після пожежі 1811 року відбудували в давньому стилі. До скансену його перенесли 1964 року, коли разом з іншими господарствами він мусив поступитися водосховищу. У склепінчастій димній кухні є відкрите вогнище, а під стелею дерев'яна рама, на якій коптили м'ясо, сало і ковбаси. У коморі стоїть скриня для борошна 1884 року і вежа для твердого хліба, типового для долини Ультенталь.
Тироль: Ганслергоф ★Ця садиба з Альпбаха в Тиролі має житловий дім і господарські будівлі під одним дахом, поставлені в один ряд. Із сіней заходили просто до хліва, тож узимку до тварин не треба було виходити на мороз, а прилегла стодола додатково обігрівала дім. На ґонтовому даху ви побачите маленьку дзвіницю з дзвоном, який кликав людей з поля на їжу. Власники, родина Плецахер, у 17 і 18 століттях були також столярами і розвивали знамениті альпбахські меблі.
Зальцбург: димний дім із Зіценгайма ★Дім із Зіценгайма під Зальцбургом згадано 1631 року під назвою Штідльгансенгютль, а до скансену його перенесли 1967 року. Житлову і господарську частини накриває один дах, а розділяє їх тік для молотьби. Після забою свиней тут вішали м'ясо на жердинах під стелею і коптили його в димі від вогнища. Від того самого вогнища обігрівали також кахельну піч у кімнаті.
Форарльберг: дім і альпійська хижа ★У кінці долини стоять 2 будівлі з Форарльберга. Дім зі Шварценберга в Брегенцькому Лісі має з сонячного боку ґанок Шопф, де влітку їли, а взимку зачиняли його віконницями. Далі стоїть альпійська хижа з Міттельарґенальпе, з висоти близько 1700 метрів, де близько 1970 року за сезон робили приблизно 200 кругів гірського сиру. Стіни вкриває близько 25000 ґонтин, а дах близько 50000 ґонтин у 5 шарів. Тут маршрут закінчується, а до виходу ви повертаєтеся тією ж долиною.
Каринтія: дім Пауле і стодолиДвоповерховий дім з колод із Зауреґґена в Каринтії збудували 1690 року. Придивіться до вікон: нижчі розташовані на рівні очей людини, яка сидить на лаві, а вищі для дорослого, що стоїть. Піч слугувала для випікання, готування, сушіння, для сну і навіть як парова лазня. Поруч стоять стодоли садиби Рінггоф 1492 року, вбудовані в крутий схил, з 2 входами один над одним.