Фото NorbertNagel, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons
Старе містоСаарбрюкен, Саарланд, Німеччина
Саарбрюкен: від Людвігскірхе до Санкт-Йоганнер-Маркт: що подивитися, карта і маршрут
Саарбрюкен: від Людвігскірхе до Санкт-Йоганнер-Маркт. У застосунку Turi ця сама мапа показує вашу позицію, веде від точки до точки і дає змогу позначати оглянуті місця.
Прогулянка починається на площі Людвігсплац перед Людвігскірхе, приблизно за кілометр пішки від головного вокзалу Саарбрюкена. Закінчується вона на ринковій площі Санкт-Йоганнер-Маркт, звідки за кілька хвилин дійдете до зупинки Саарбану Йоганнескірхе і повернетеся на вокзал. Якщо ви вже в Санкт-Йоганні, Turi поведе вас від найближчої точки. Гуляти площами й вулицями можна безкоштовно, вхід до палацу та до музею в Шлосскірхе теж нічого не коштує, а квиток потрібен до Історичного музею Саару в підземеллях палацу. Людвігскірхе зазвичай відкрита з вівторка по суботу з 11 до 17 години, а Історичний музей Саару та музей у Шлосскірхе з вівторка по неділю з 10 до 18 години, у середу до 20 години, у понеділок вони зачинені. Туристичний інформаційний центр у палаці працює щодня, але з листопада по березень у вихідні коротше. Палац стоїть на схилі, тож до Саару ви спускаєтеся вниз, а далі маршрут рівний. Туалети є в палаці на площі Шлоссплац, у ратуші Санкт-Йоганна в години роботи установи та на подвір'ї Штадтгалері за адресою Санкт-Йоганнер-Маркт, 24. Розраховуйте приблизно на дві години.
Удома відкрийте місце в Turi і торкніться «Зберегти офлайн»: мапа, описи і фото працюватимуть без зв’язку.
Найдальші точки відвідайте на початку, поки ще є сили.
Позначайте одразу, і на виході знатимете, що залишилося.
Саарбрюкен: Старе місто у застосунку Turi
Позиція наживо, маршрут від точки до точки, описи, які можна читати й слухати. Безкоштовно, без акаунта, 12 мовами.
Той самий план, що й у застосунку. Торкніться точки, щоб побачити фото і опис; у Turi ви побачите на ньому й себе.
1рекомендовані, у порядку маршрутуінші точкиWCтуалети, їжа, каси
Щось не так? Повідомте про це в застосунку, у картці точки.
Варто побачити
Сучасний Саарбрюкен утворився в 1909 році внаслідок об'єднання трьох міст, а два його старі центри лежать один навпроти одного на обох берегах Саару. На лівому березі князь Вільгельм Генріх Нассау-Саарбрюкенський у вісімнадцятому столітті доручив своєму архітекторові Фрідріху Йоахіму Штенгелю збудувати барокову резиденцію: палац, Людвігскірхе і цілі площі з невеликими палацами. Старим мостом шістнадцятого століття ви перейдете до колишнього міста Санкт-Йоганн із бароковою базилікою, неоготичною ратушею та ринковою площею Санкт-Йоганнер-Маркт, повною кав'ярень і барів.
Фото NorbertNagel, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons1
Будівля / пам’ятка
Людвігскірхе
Цю барокову євангельську церкву спроєктував Фрідріх Йоахім Штенгель, а наріжний камінь заклали в 1762 році. Князь Вільгельм Генріх помер у 1768 році, ще до завершення будівництва, тож церкву добудував його син Людвіг, і її освятили 25 серпня 1775 року. Погляньте на балюстраду даху: на ній стояло 28 фігур апостолів, пророків та інших біблійних постатей, але понад половини досі бракує. У 1944 році від церкви лишилися тільки зовнішні стіни, а в 2009 році Людвігскірхе потрапила на німецьку монету 2 євро як символ Саарбрюкена.
Фото AnRo0002, CC0, Wikimedia Commons2
Будівля / пам’ятка
Шлосскірхе
Замкову церкву заснували в 1261 році як каплицю святого Миколая, а нинішня пізньоготична будівля походить з п'ятнадцятого століття. Барокове завершення вежі додав у 1743 році Штенгель. Церква горіла в 1677 і в 1944 роках, а після відбудови в 50-х роках отримала кольорові вітражі Георга Майстерманна. У пресвітерії є надгробки останніх князів Саарбрюкена, а сьогодні тут працює музей із безкоштовним входом.
Фото Ziko, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons3
Будівля / пам’ятка
Стара ратуша
Барокову ратушу старого Саарбрюкена збудував у 1748-1750 роках майстер Карл Абрагам Додель за планами Штенгеля. Рік будівництва записано римськими цифрами у фронтоні: MDCCL, тобто 1750. На даху стоїть невелика вежа з годинником і цибулеподібним завершенням. Ратушею будівля була до 1909 року, коли після об'єднання міст управа переїхала до ратуші Санкт-Йоганна на іншому березі річки.
Фото Ziko, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons4
Атракція
Шлоссплац і Невидимий пам'ятник
Площа перед палацом з'явилася близько 1740 року, коли засипали рів. У квітні 1990 року художник Йохен Герц разом зі студентами почав потай виймати звідси камені бруківки. На споді 2146 каменів вони вирізьбили назви єврейських кладовищ у Німеччині й поклали їх назад написом донизу, тому пам'ятника не видно. Місце обрали навмисно, адже за часів нацизму в палаці містилася штаб-квартира гестапо. У будиночку з криницею біля площі стоїть оригінальна фігура святого Павла 1775 року з даху Людвігскірхе.
Фото Felix König, CC BY 3.0, Wikimedia Commons5
Будівля / пам’ятка
Саарбрюкенський палац
Замок над Сааром уперше згадано в 999 році. Бароковий палац у формі підкови збудував для князя Вільгельма Генріха Штенгель у 1738-1748 роках. У 1793 році, під час Французької революції, згоріло північне крило палацу, а в 1810 році його переробили на житло. Центральний павільйон зі сталі та скла спроєктував Готфрід Бем, а оновлений палац передали мешканцям 7 квітня 1989 року. У підземеллях працює Історичний музей Саару, де можна спуститися до розкопаних казематів колишньої фортеці.
Фото AnRo0002, CC0, Wikimedia Commons6
Атракція
Тераса палацового саду
З верхньої тераси палацового саду видно річку та район Санкт-Йоганн на іншому березі. Щоб звільнити місце для палацу, знесли мури старого замку, засипали рів і навіть перенесли русло Саару. Палацовий мур відсунули приблизно на 17 метрів у 1964-1966 роках, коли будували дорогу над річкою. Пошукайте поблизу кам'яну маску Скупого пекаря, німецькою Der geizige Bäcker.
Фото Flocci Nivis, CC BY 4.0, Wikimedia Commons7
Атракція
Старий міст
Старий міст будували з 1546 року, коли імператор Карл П'ятий кілька днів не міг переправитися через розбухлий Саар. Раніше річку долали бродом і поромом. Міст мав 14 арок, і до сьогодні збереглося 8. З боку палацу його подовжили сталевим пішохідним містком над міською автомагістраллю, збудованою в 1961-1963 роках. З 1964 року тут ходять лише пішоходи та велосипедисти.
Фото Flocci Nivis, CC BY 4.0, Wikimedia Commons8
Атракція
Набережна Саару
На правому березі Саару починається колишнє місто Санкт-Йоганн. Озирніться звідси на Старий міст і на палац, що стоїть на схилі по той бік річки. Вгору за течією Саару, у бік району Санкт-Арнуаль, тягнеться парк Ам Штаден із пивними садками та ігровими майданчиками, а прогулянка берегом до Санкт-Арнуаля займає близько 30 хвилин. Зовсім поруч, біля театру, є дитячий майданчик.
Фото Dr.Xos, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons9
Будівля / пам’ятка
Державний театр
Театр збудували в 1937-1938 роках за проєктом Пауля Баумгартена. Гітлер пообіцяв його 1 травня 1935 року як нагороду за вірність мешканців Саару, але понад половину витрат мало покрити місто. Театр відкрили 9 жовтня 1938 року оперою Вагнера «Летючий голландець». Півкруглий фасад має 18 колон зі світлого саарського пісковику. Після воєнних руйнувань театр знову відкрили 6 березня 1948 року «Чарівною флейтою» Моцарта, а сьогодні велика зала має 875 місць.
Фото atreyu, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons10
Будівля / пам’ятка
Базиліка святого Йоана
Барокову католицьку церкву збудував Штенгель на місці давньої каплиці, розібраної в 1754 році. Церкву освятили 8 січня 1758 року, а вежу завершили в 1763 році. Найціннішою всередині є позолочена кафедра 1764 року з постатями євангелістів. У 1972-1975 роках інтер'єру повернули барокові барви, білий колір і колір морської хвилі, а в 1975 році папа Павло Шостий надав церкві титул малої базиліки.
Фото Oggogg, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons11
Будівля / пам’ятка
Ратуша Санкт-Йоганна
Неоготичну ратушу збудував у 1897-1900 роках архітектор Георг фон Гауберріссер, автор ратуш у Мюнхені та Вісбадені. Це найбільша неоготична світська споруда в землі Саар, а з 1909 року резиденція влади об'єднаного міста. На фасаді з пісковику ви знайдете фігури шахтаря, металурга, селянина, пивовара, купця й чинбаря, а також святого Юрія зі змієм. У вежі грають куранти з 19 дзвонів і трьома фігурами, подаровані в 1999 році, зокрема, Ремісничою палатою землі Саар. Навпроти стоїть неоготична Йоганнескірхе з вежею заввишки 74 метри.
Фото AnRo0002, CC0, Wikimedia Commons12
Атракція
Санкт-Йоганнер-Маркт
Ринкова площа Санкт-Йоганна є серцем старого міста, її оточують кав'ярні, бари та барокові кам'яниці. Міські права Санкт-Йоганн отримав ще в 1322 році. Посередині стоїть бароковий фонтан 1759-1760 років, який збудував майстер Ігнатіус Бішоф, зі скульптурами Йоганна Філіппа Міма та кованими залізними ґратами. З 1978 року площа пішохідна, а в понеділок, середу й п'ятницю тут працює ринок. Корчма «Цум Штіфель» на площі веде історію від 1718 року.
Усі точки (21)
Згруповано як у легенді плану. Зірочка позначає рекомендовані точки.
Будівля / пам’ятка 8
Людвігскірхе ★Цю барокову євангельську церкву спроєктував Фрідріх Йоахім Штенгель, а наріжний камінь заклали в 1762 році. Князь Вільгельм Генріх помер у 1768 році, ще до завершення будівництва, тож церкву добудував його син Людвіг, і її освятили 25 серпня 1775 року. Погляньте на балюстраду даху: на ній стояло 28 фігур апостолів, пророків та інших біблійних постатей, але понад половини досі бракує. У 1944 році від церкви лишилися тільки зовнішні стіни, а в 2009 році Людвігскірхе потрапила на німецьку монету 2 євро як символ Саарбрюкена.
Шлосскірхе ★Замкову церкву заснували в 1261 році як каплицю святого Миколая, а нинішня пізньоготична будівля походить з п'ятнадцятого століття. Барокове завершення вежі додав у 1743 році Штенгель. Церква горіла в 1677 і в 1944 роках, а після відбудови в 50-х роках отримала кольорові вітражі Георга Майстерманна. У пресвітерії є надгробки останніх князів Саарбрюкена, а сьогодні тут працює музей із безкоштовним входом.
Стара ратуша ★Барокову ратушу старого Саарбрюкена збудував у 1748-1750 роках майстер Карл Абрагам Додель за планами Штенгеля. Рік будівництва записано римськими цифрами у фронтоні: MDCCL, тобто 1750. На даху стоїть невелика вежа з годинником і цибулеподібним завершенням. Ратушею будівля була до 1909 року, коли після об'єднання міст управа переїхала до ратуші Санкт-Йоганна на іншому березі річки.
Саарбрюкенський палац ★Замок над Сааром уперше згадано в 999 році. Бароковий палац у формі підкови збудував для князя Вільгельма Генріха Штенгель у 1738-1748 роках. У 1793 році, під час Французької революції, згоріло північне крило палацу, а в 1810 році його переробили на житло. Центральний павільйон зі сталі та скла спроєктував Готфрід Бем, а оновлений палац передали мешканцям 7 квітня 1989 року. У підземеллях працює Історичний музей Саару, де можна спуститися до розкопаних казематів колишньої фортеці.
Державний театр ★Театр збудували в 1937-1938 роках за проєктом Пауля Баумгартена. Гітлер пообіцяв його 1 травня 1935 року як нагороду за вірність мешканців Саару, але понад половину витрат мало покрити місто. Театр відкрили 9 жовтня 1938 року оперою Вагнера «Летючий голландець». Півкруглий фасад має 18 колон зі світлого саарського пісковику. Після воєнних руйнувань театр знову відкрили 6 березня 1948 року «Чарівною флейтою» Моцарта, а сьогодні велика зала має 875 місць.
Базиліка святого Йоана ★Барокову католицьку церкву збудував Штенгель на місці давньої каплиці, розібраної в 1754 році. Церкву освятили 8 січня 1758 року, а вежу завершили в 1763 році. Найціннішою всередині є позолочена кафедра 1764 року з постатями євангелістів. У 1972-1975 роках інтер'єру повернули барокові барви, білий колір і колір морської хвилі, а в 1975 році папа Павло Шостий надав церкві титул малої базиліки.
Ратуша Санкт-Йоганна ★Неоготичну ратушу збудував у 1897-1900 роках архітектор Георг фон Гауберріссер, автор ратуш у Мюнхені та Вісбадені. Це найбільша неоготична світська споруда в землі Саар, а з 1909 року резиденція влади об'єднаного міста. На фасаді з пісковику ви знайдете фігури шахтаря, металурга, селянина, пивовара, купця й чинбаря, а також святого Юрія зі змієм. У вежі грають куранти з 19 дзвонів і трьома фігурами, подаровані в 1999 році, зокрема, Ремісничою палатою землі Саар. Навпроти стоїть неоготична Йоганнескірхе з вежею заввишки 74 метри.
ФріденскірхеЦеркву Миру також спланував Штенгель. Її збудували в 1743-1746 роках для кальвіністської громади, а вежу добудували в 1760-1761 роках. У 1944 році церква згоріла, і відбудували її лише в 1962-1967 роках.
Атракція 7
Шлоссплац і Невидимий пам'ятник ★Площа перед палацом з'явилася близько 1740 року, коли засипали рів. У квітні 1990 року художник Йохен Герц разом зі студентами почав потай виймати звідси камені бруківки. На споді 2146 каменів вони вирізьбили назви єврейських кладовищ у Німеччині й поклали їх назад написом донизу, тому пам'ятника не видно. Місце обрали навмисно, адже за часів нацизму в палаці містилася штаб-квартира гестапо. У будиночку з криницею біля площі стоїть оригінальна фігура святого Павла 1775 року з даху Людвігскірхе.
Тераса палацового саду ★З верхньої тераси палацового саду видно річку та район Санкт-Йоганн на іншому березі. Щоб звільнити місце для палацу, знесли мури старого замку, засипали рів і навіть перенесли русло Саару. Палацовий мур відсунули приблизно на 17 метрів у 1964-1966 роках, коли будували дорогу над річкою. Пошукайте поблизу кам'яну маску Скупого пекаря, німецькою Der geizige Bäcker.
Старий міст ★Старий міст будували з 1546 року, коли імператор Карл П'ятий кілька днів не міг переправитися через розбухлий Саар. Раніше річку долали бродом і поромом. Міст мав 14 арок, і до сьогодні збереглося 8. З боку палацу його подовжили сталевим пішохідним містком над міською автомагістраллю, збудованою в 1961-1963 роках. З 1964 року тут ходять лише пішоходи та велосипедисти.
Набережна Саару ★На правому березі Саару починається колишнє місто Санкт-Йоганн. Озирніться звідси на Старий міст і на палац, що стоїть на схилі по той бік річки. Вгору за течією Саару, у бік району Санкт-Арнуаль, тягнеться парк Ам Штаден із пивними садками та ігровими майданчиками, а прогулянка берегом до Санкт-Арнуаля займає близько 30 хвилин. Зовсім поруч, біля театру, є дитячий майданчик.
Санкт-Йоганнер-Маркт ★Ринкова площа Санкт-Йоганна є серцем старого міста, її оточують кав'ярні, бари та барокові кам'яниці. Міські права Санкт-Йоганн отримав ще в 1322 році. Посередині стоїть бароковий фонтан 1759-1760 років, який збудував майстер Ігнатіус Бішоф, зі скульптурами Йоганна Філіппа Міма та кованими залізними ґратами. З 1978 року площа пішохідна, а в понеділок, середу й п'ятницю тут працює ринок. Корчма «Цум Штіфель» на площі веде історію від 1718 року.
Старий кран на СааріДерев'яний портовий кран збудували в 1761-1762 роках за планами Штенгеля на замовлення князя Вільгельма Генріха. Ним перевантажували товари з човнів на Саарі на вози. Це був кран із топчаковим колесом: люди ходили всередині величезного колеса і так піднімали вантаж. У березні 1784 року його зруйнувала крига під час повені, але того ж року його відбудували, і він працював до 1852 року. Нинішню копію встановили в 1989-1991 роках на давніх фундаментах.
БангофштрассеБангофштрассе є головною торговельною вулицею Саарбрюкена і тягнеться приблизно на півтора кілометра від ринкової площі Санкт-Йоганна до головного вокзалу. Вона пішохідна на всій довжині, а в 2016 році тут нарахували 6580 перехожих на годину. Будинок під номером 26, колишній заїзд «Цум Штерн» 1776 року, є останнім залишком барокової розбудови міста. Наприкінці вулиці, неподалік вокзалу, стоїть торговельний центр «Європа-Галері».
Туалети / каси / паркінг 6
Початок прогулянки на ЛюдвігсплацПрогулянка починається на площі Людвігсплац, яку Фрідріх Йоахім Штенгель спроєктував як барокову королівську площу разом із церквою та невеликими палацами довкола. З 1763 року площа носила ім'я князя Вільгельма Генріха, а згодом її назвали на честь його сина Людвіга. Під час авіанальоту 5 і 6 жовтня 1944 року площу зруйнували, а з 50-х років її поступово відбудовували. Звідси маршрут веде до палацу, через Саар і до ринкової площі Санкт-Йоганна.